Табличний синтез SNES проти FM-синтезатора Sega
На початку 1990-х світ розділився на два табори: сэмплерний звук SNES на чипі Sony SPC700 проти чистого частотного синтезу Yamaha YM2612 у Sega Mega Drive.
FM-чип формував звук математично без використання пам'яті під семпли, забезпечуючи сухий, потужний металевий саунд для драйвових екшенів.
«FM-синтез не імітував класичні інструменти, а народжував шалені тембри, яких не було в природі». (Хіросі Кубота, провідний інженер Yamaha LSI Sound)
6 операторів та шостий канал як ЦАП для оцифровки
Кожен канал мав 4 оператори, які модулювали один одного у 8 комбінаціях. Шостий канал міг перемикатися в режим 9-бітного ЦАП для виведення оцифрованого звуку та ударних.
Юдзо Косіро: програмування музики в шістнадцятковому коді
Юдзо Косіро створив власний рушій і писав музику для Streets of Rage вручну в машинному коді. Це дозволило отримати автентичний звук детройтського техно та ейсід-хаусу.
«Я писав музику безпосередньо на асемблері, щоб вичавити з YM2612 справжній клубний звук». (Юдзо Косіро, композитор Streets of Rage)
Чому ревізії Mega Drive звучать абсолютно по-різному
Ранні ревізії Model 1 мали чудовий аналоговий фільтр, тоді як дешеві версії Model 2 отримали агресивні фільтри, через що звук ставав глухим.
