Від рукописів до професійної журналістики
У 1990-х без інтернету ігрові журнали були єдиним надійним джерелом інформації перед купівлею дорогого картриджа чи диска.
Починаючи з «Великого Dракона», видання трималися на живому контакті з читачами, які надсилали тисячі намальованих від руки карт та кодів.
«Журнал об'єднував нас у справжнє братство гравців, де кожен номер чекали як свято». (Валерій Поляков, творець «Великого Dракона»)
Літературний феномен Game.EXE: естетика інтелектуального тексту
Game.EXE під керівництвом Ігоря Ісупова перетворив ігрові огляди на інтелектуальну літературу найвищого ґатунку, розглядаючи ігри як мистецтво.
Магія компакт-дисків у конвертах: демоверсії, моди та відеожурнали
Диски в конвертах приносили патчі, драйвери, мобільні демоверсії та відеорепортажі E3 у часи, коли модемний інтернет був повільним і дорогим.
«Диск із журналом був порталом у світ великого геймінгу, який зачитували до дірок». (Олександр Кузьменко, головний редактор «Ігроманії»)
Занепад тиражів: чому інтернет переміг папір, але не замінив його душу
Широкосмуговий інтернет переміг паперовий формат через швидкість, проте запах свіжого глянцю з кіоску назавжди залишився символом золотого дитинства.
