Після численних відроджень у XXI столітті таких серій, як Streets of Rage і Double Dragon, повернення Rushing Beat здавалося природним наступним кроком. Японському видавцеві City Connection належать права на ігри Jaleco, і компанія підтримує їхню доступність, тож поява четвертої частини була лише питанням часу. Rushing Beat X — інтерквел, події якого відбуваються між Brawl Brothers і The Peace Keepers. Підзаголовок «Return of Brawl Brothers» також намагається поєднати американську та японську системи назв, хоча формулювання все одно звучить безглуздо, коли двоє учасниць команди — жінки.
У сюжеті з’являється Кахлуа — засмагла білявка-підліток, яка втратила пам’ять і починає тренуватися в залі Ріка Нортона. Її суперник — Едгар Дітер, брат Айсмена, лиходія з Brawl Brothers. Едгар застосовує свій науковий геній, щоб створити армію зомбі, клонів та інших мутантів, прагнучи захопити Нео-Сиско.
Команда та комбо
Кахлуа, Рік і Більд доступні від самого початку. Решта бійців стають ігровими протягом перших кількох рівнів; серед них — Лорд Джей, Венді та Казан. Є чотири рівні складності, а найважче випробування пропонує експертний режим «Шура». Вільна гра прибирає сюжет і натомість пропонує виконувати завдання в кожній зоні.
Бойова система бере за основу механіку 16-бітних ігор, натхненну Final Fight, і робить ставку на швидкість та комбо. У бійців є кілька стандартних серій ударів, а також потужніші прийоми, як-от аперкоти. Жонглювання супротивниками й комбо-механіки напрочуд гнучкі: скасовуйте атаку стрибком або ривком і продовжуйте довгу серію. Шість основних персонажів забезпечують приємний вибір — від «сильних, але повільних» до «швидких, але слабких», — хоча навіть важковаговики рухаються з приємною різкістю.
Скасовуйте атаки стрибком або ривком — гнучка система комбо дасть змогу не переривати серію ударів.
Один особливо ефектний прийом підкидає ворога в повітря, а потім забиває його головою в підлогу. Він застрягає там сторч головою, наче дошка, тож можна встигнути завдати ще кілька ударів.
Шкала люті заповнюється, коли ви отримуєте шкоду. Витратьте третину шкали на Beat Blow, щоб відкинути ворогів; цей прийом завдає небагато шкоди, як і схожі механіки в іграх серії Guilty Gear. Коли шкала заповниться, автоматично активується Rage Burst, що посилює вашого бійця. Поки діє Rage Burst, можна також застосувати Rush Finish — найпотужніше суперкомбо персонажа.
Зброя, їжа та яскрава графіка
Зброя поділяється на дві категорії. Великі знахідки, як-от сталеві балки та вогнемети, замінюють звичайні атаки й зникають після кількох використань — так само, як зброя в інших іграх жанру beat ’em up. Менші предмети, зокрема монтування та гранати, потрапляють до інвентаря: їх можна діставати будь-коли, але кількість використань також обмежена.
Для їжі передбачена окрема незвична система. Більшість знайдених продуктів зберігається на потім, але регулярно з’являється фургончик із їжею: там можна перетворити запаси на інгредієнти для комбінованих страв і значно знизити їхню ціну. Там само продають зброю. Утім, гроші трапляються рідко, тому зазвичай вигідніше витрачати їх на їжу.
Замість 2D-графіки ігор для SNES Rushing Beat X використовує тривимірні моделі з мультяшним шейдингом, що нагадує Marvel vs. Capcom 3. Тіні часом надто густі, але такий підхід пасує грі, яку явно створювали без великого бюджету. WASi303 написала саундтрек із провідною роллю гітари, хоча він рідко справляє помітне враження.
Відсилання до Jaleco та комічні відступи
Гра серйозно ставиться до власної міфології. Між рівнями є сцени в стилі коміксів, які розкривають плани Дітера; там також трапляються невеликі кадри з ігор для SNES, що допомагають пригадати попередні події. Сам сюжет типовий для beat ’em up: пробитися крізь кілька районів міста, а потім увірватися до секретної бази. Сцени можна пропустити, та й важко уявити, що багато гравців по-справжньому переймаються послідовністю подій Brawl Brothers.
На щастя, гумор запам’ятовується краще. Під час концерту в парку зомбі починають танцювати рухи з «Thriller» Майкла Джексона, а персонажі навіть коментують сумнівну законність такого номера. Фургончик із їжею теж стає повторюваним жартом: важко не всміхнутися тому, як безглуздо він примудряється зустріти вас посеред рівня, щоб поповнити запас предметів.
Відсилань до Jaleco безліч. Зла фармацевтична компанія зветься Jecoal — це анаграма Jaleco, — а ще є натяки на Ninja Jajamaru-kun. На фургончику написано «Tough Enough» — саме так правильно пишеться назва файтингу для SNES Tuff E Nuff, а Rival Turf з’являється як графіті. Гра навіть згадує 64th Street, вписуючи аркадний beat ’em up від Jaleco до генеалогічного дерева Rushing Beat.
Міцні бійки, затягнуті рівні
Бійки вдалися, але Rushing Beat X затягнута: повне проходження триває близько двох годин. Сама тривалість не була б проблемою, тим паче що прогрес зберігається між рівнями. Головна вада в тому, що всі дев’ять рівнів довгі, а ті самі локації повторюються навіть після того, як встигають набриднути. Вороги часто повторюються, різновидів супротивників мало, а босам дуже бракує різноманітності.
Експерименти Едгара принаймні дають привід битися з різними «зомбі»- та «темними» версіями персонажів, зокрема бійців команди Rushing Beat. Джулія, особиста покоївка Едгара та машина для вбивств, також повертається як постійна суперниця. Вона й Кахлуа — найкрутіші нові персонажі гри. Джулія стає доступною після проходження, але лише в бойовому купальнику, а не у своєму виразнішому вбранні покоївки.
У вас лише одне життя, але кредити нескінченні, що дещо нівелює систему їжі. Пройти гру на один кредит можливо, хоча двогодинний забіг може добряче виснажити. У Streets of Rage 4 цю проблему розв’язали краще: на початку кожного рівня гравець отримував нові життя, але в разі їхньої втрати мав починати рівень спочатку. Так зберігалася напруга без нескінченних кредитів. Шкода, що City Connection не використала тут схоже рішення.
Поведінка ворогів коливається між двома крайнощами. Буквальні безмозкі зомбі безцільно блукають і здебільшого правлять за гарматне м’ясо; натомість міцніші вороги можуть знерухомити вас приголомшливими атаками й легко зняти половину шкали здоров’я.
Дуже хороша гра в жанрі beat ’em up і помітний крок уперед порівняно з 16-бітними попередниками, але їй усе ще не вдається повністю позбутися репутації «другосортного клону Final Fight».
Та попри це Rushing Beat X — гідне відродження серії, яке впевнено перевершує її 16-бітних попередників. За механікою та графікою вона також випереджає Double Dragon Revive — ще одне відродження ретро-beat ’em up, що вийшло кілька місяців раніше. Попри всі зусилля, серія досі не може позбутися ярлика «другосортного клону Final Fight», але Rushing Beat X дуже добре справляється з тим, чим є.
Джерело: Hardcore Gaming 101
