Tomb Raider залишається знаковою грою епохи першої PlayStation не тому, що уникнула випробування часом, а тому, що її дослідження світу й атмосфера досі мають особливий характер. Випущена 1996 року компанією Eidos Interactive і розроблена Core Design, гра допомогла познайомити широку аудиторію з Ларою Крофт і запропонувала гравцям новий різновид тривимірної пригоди.
Визначальна риса гри — те, як вона працює з простором. Печери, храми, басейни, виступи й потаємні проходи — це місця, які слід вивчати, а не коридори, якими треба мчати. Гравцям потрібно оцінювати відстані, знаходити маршрути й з’ясовувати, як важелі впливають на інші ділянки рівня. Просування залежить від спостережливості та просторового мислення не менше, ніж від уміння рухатися.
Дослідження в тиші
Самотність — важлива частина самобутності гри. Музика лунає лише час від часу, а напругу створюють кроки, звуки довкілля та раптові крики тварин. Перу, Греція, Єгипет і Атлантида здаються покинутими місцями, якими потрібно пересуватися обережно. Полігональна модель Лари й текстури прості, але масштаб і загадковість локацій досі справляють враження.
Цей акцент також пояснює, чому бойова система гри менш вдала. Вороги, серед яких вовки, кажани, ведмеді й динозаври, створюють відчуття небезпеки, але сутички спираються на просте захоплення цілі та рух убік. Бої можуть переривати дослідження, не маючи тієї точності, що й головоломки з оточенням.
Жорстке керування, продуманий дизайн
Танкове керування Ларою може здатися незграбним тим, хто звик до сучасних екшенів. Для стрибків часто потрібна послідовність чітких дій: зайняти потрібну позицію, набрати швидкість, стрибнути й ухопитися за виступ. Ця система тісно пов’язана з рівнями, побудованими на точних відстанях і ретельно спланованих переміщеннях, хоча деякі епізоди сьогодні здаються повільними або дратівливими.
Лара швидко стала впізнаваною персонажкою, чому посприяла реклама, що зробила її частиною попкультури. Однак у самій грі вона також є засобом взаємодії з оточенням: видирається, плаває, стрибає й падає. Найпереконливіший аргумент на користь довговічності персонажки — те, що її образ ґрунтується на русі та дослідженні світу.
Вердикт
Перша Tomb Raider постаріла нерівномірно, але її значення й атмосфера збереглися. Жорстке керування, нескладні бої та вимогливі ділянки — справжні недоліки; однак, коли гра дає простір самотності, уважному спостереженню й головоломкам з оточенням, вона досі захоплює. Гра навчила ціле покоління орієнтуватися в тривимірному просторі й мислити в його межах, тож це більше, ніж просто гра, яка зробила Лару Крофт іконою.
Підсумкова оцінка: 9.0/10
• Графіка: 9.0
• Звук: 8.0
• Ігровий процес: 8.5
• Довговічність: 9.0
Джерело: Retro-Gamers.it
