Жанр: головоломка. Розробник: Sega CS1. Видавець: Sega Ent. Гравці: 1–2. Випущено: 1991 року.
Перш ніж Соник з’явився у вечіркових іграх, файтингах та освітніх спін-офах, Sega спробувала використати свого маскота в головоломці з підбиранням блоків. Sonic Eraser стала раннім відступом у новий жанр — і рідкісним результатом перших експериментів Sega з онлайн-розповсюдженням ігор у Японії.
Історія гри така ж незвична, як і її місце у франшизі. Гру пропонували через Game Toshokan — японський сервіс підписки для Mega Drive, який використовував Mega Modem, щоб гравці могли завантажувати ігри та змагатися онлайн. Через невелику аудиторію й короткий термін роботи сервісу після закриття Game Toshokan у 1992 році Sonic Eraser майже зникла.
Рідкісна гра знаходить нову аудиторію
Офіційного західного релізу не було. Понад десять років потому, у 2004 році, Sega of Japan випустила гру через свій сервіс завантажень B-Club. Запланована поява в Sonic Gems Collection так і не відбулася, але фанати переклали ROM англійською. Для більшості гравців за межами Японії цей неофіційний шлях досі залишається єдиною можливістю спробувати гру.
Sonic Eraser — цілком гідна головоломка, але найбільше вона приваблює можливістю зіграти в рідкісний розділ історії Соника.
Падаючі блоки й чотири режими
В основі — знайома механіка: розміщуйте групи з чотирьох блоків, що падають, і прибирайте два чи більше однакових. На відміну від звичайної гонитви за очками, у змагальних режимах потрібно протриматися довше за комп’ютер або іншого гравця. Загадкові блоки додають елемент джокера: вони знищують блоки, яких торкаються.
Чотири режими пропонують різні варіації цієї формули:
• Режим раундів: пройдіть 40 етапів, прибираючи фігури навколо спіральних кілець; з часом блоки падають дедалі швидше.
• Звичайний режим: зосередьтеся на наборі очок, а складність зростатиме разом із вашими успіхами.
• Режим сумнівів: пристосовуйтеся до того, що деякі блоки після приземлення перетворюються на білі квадрати.
• Режим блоків: будуйте хиткі стоси й намагайтеся запускати ланцюгові реакції, не допускаючи обвалу через одну помилку.
Предмети, які розкриваються лише після приземлення, змушують гравців швидко реагувати. У змагальній грі кожен гравець протистоїть аватару Соника суперника. Удари кулаком і спін-даш оглушують опонента й на короткий час заважають йому обертати чи розміщувати блоки. Ця затримка може вирішити результат: зростаюча купа блоків залишає мало місця для відновлення.
Технічний контекст: Mega Modem і Game Toshokan
Mega Modem від Sega під’єднував Mega Drive до японських онлайн-сервісів, зокрема Game Toshokan. Завантажені ігри запускалися, доки консоль залишалася ввімкненою. Для епохи, коли домашні онлайн-ігри лише зароджувалися, це було новаторським, але обмеженим рішенням.
Скромна подача й тривала цікавість
Керування плавне, але оформлення аскетичне. Гра повторно використовує анімації Соника, а графіка блоків проста й подекуди грубувата. Зі звуком так само: базові ефекти й одна фонова композиція замість мелодій, що запам’ятовуються, як у головній серії.
Тож виникає головне питання: чи справді тут потрібен Соник? Не зовсім. Персонаж радше слугує способом заманити гравців у головоломку, ніж природною частиною її задуму. Основа працює, особливо в багатокористувацькому режимі, але нескладна механіка й скромна подача не дають грі стати визначною. Тим, хто шукає цікавішу головоломку, рецензія радить Columns або Dr. Robotnik’s Mean Bean Machine.
Оцінка: 5 із 10.
Джерело: Sega-16




