У 1998 році Squaresoft повела рольову гру неочікуваним шляхом: до зимового Нью-Йорка, охопленого біологічним кошмаром. Parasite Eve ставить поліцейську Аю Бреа в центр катастрофи в оперному театрі: самозаймання та моторошні мутації вказують на загрозу, що вже причаїлася всередині людського тіла.
Гра для PlayStation, натхненна романом Хідэакі Сени та задумана як своєрідне продовження відеогри, поєднує науковий трилер, горор і рольові механіки. Вона мало схожа на фентезійні світи, які зазвичай асоціюються із Squaresoft: Ая розслідує події в театрах, на вулицях, у парках, лабораторіях, музеях і лікарнях, а таємниця Ів дедалі сильніше затягує її.
Parasite Eve — недосконала, витончена й неспокійна культова гра з власним голосом.
Squaresoft поза звичною зоною
Пригода розгортається протягом кількох днів, а сюжет має темп трилера, а не масштаб традиційної JRPG. Тут є характеристики, рівні, спорядження та здібності, але немає великої групи героїв, фентезійного світу чи довгої низки підземель. Сьогодні лінійність може здаватися обмежувальною, зате зосереджена структура не дає напрузі віддалитися від Аї.
Parasite Eve — це не Final Fantasy з біологічними монстрами й не Resident Evil з очками досвіду. Її самобутність виростає з цього незвичного проміжного простору, якому посприяли можливості CD-ROM першої PlayStation, пререндерені тла та кінематографічна подача.
Бої на межі екшену й тактики
У боях рух поєднується із системою ATB. Ая може переміщатися ареною й ухилятися від атак, поки заповнюється шкала, а потім стріляти, використати предмет або активувати одну зі своїх мітохондріальних сил. Спостереження за рухами ворогів, оцінка дальності зброї та вибір слушного моменту надають боям ритму, відмінного і від чистого екшену, і від повністю покрокових битв.
Зброю та броню можна модифікувати, переносячи бонуси з одного предмета на інший. Щоб зрозуміти систему, потрібен час; вона не така глибока, як у великих традиційних JRPG, але рішення щодо спорядження мають вагу. Бої можуть здаватися незграбними, однак поєднання тактичного позиціювання та рольового розвитку й досі вирізняє гру.
Коротка технічна примітка: система ATB
ATB — скорочення від Active Time Battle — ставить таймер у центр бою. У Parasite Eve заповнена шкала дозволяє Аї виконати дію, поки вороги лишаються загрозою, тож поряд із характеристиками персонажа важливі рух і вчасний вибір дії.
Ая Бреа та біологічна таємниця
Ая — молода поліцейська: рішуча й вразлива, але її образ не зводиться до звичайної фентезійної героїні. У міру розвитку сюжету вона сама стає частиною таємниці, а не просто людиною, якій доручили зупинити монстра. Її тіло, минуле та опір подіям, що розгортаються, опиняються в центрі історії.
Деякі діалоги скупі, сюжет часом розвивається стрімко, а наукова мова переходить у неприборкану наукову фантастику. Та серйозний, нічний тон робить світ переконливим, навіть коли історія замахується на надзвичайне.
Атмосфера, звук і стиль PlayStation
Пререндерені локації надають Нью-Йорку темного, стилізованого вигляду, поєднуючи впізнавані міські простори з дедалі більшою біологічною загрозою. 3D-моделі видають вік гри, але деталізовані декорації, моторошні перетворення та FMV-сцени свого часу надавали їй кінематографічності. CG-сцени є частиною оповіді, а не просто візуальними інтерлюдіями.
Саундтрек Йоко Шімомури — ще одна сильна сторона. Електроніка, фортепіано та напружені драматичні пасажі створюють холодну й клінічну атмосферу замість звичного героїчного настрою. Музика та звуковий дизайн вирізняють Parasite Eve серед інших горорів того часу, додаючи тривозі витонченості.
Вердикт: культова гра, але не класика для всіх
Лінійний розвиток, нерівні епізоди та часом громіздкі бої не дають Parasite Eve стати бездоганною пригодою. Дослідження світу не такі насичені, як у найкращих іграх жанру survival horror, а за мірками RPG пригода відносно коротка. Режим EX Game і додатковий контент дають привід повернутися.
Ці обмеження не применшують рідкісної індивідуальності гри. Вона запам’ятовується міським оточенням, тактичними боями, моторошними мутаціями та Аєю Бреа — усе це об’єднано у виразній для кінця 1990-х суміші RPG, горору й кіно.
Підсумкова оцінка: 9.0/10. Графіка: 9.0. Звук: 9.0. Ігровий процес: 8.5. Довговічність: 8.0.
Повернення до Parasite Eve — це нагода знову пережити час, коли здавалося, що PlayStation відкриває простір для гібридних та амбітних проєктів. Не всі аспекти гри однаково добре витримали перевірку часом, але її неонова біологічна атмосфера й досі потужна. Це не найбільша й не найвідоміша гра в бібліотеці консолі, але одна з тих, що залишаються в пам’яті.
Джерело: Retro-Gamers.it




